Рукописи, що надходять до редакції журналу для публікації, підлягають обов’язковому рецензуванню (внутрішньому та / або зовнішньому). Редколегія журналу забезпечує «сліпе» рецензування, за якого зберігаються анонімність як автора, так і рецензента.

Рецензент – фахівець, який має наукові публікації, дотичні до тематики рукопису, що рецензується.

Попереднє оцінювання рукописів здійснюється членами редакційної колегії, які визначають наукову цінність статті, відповідність тематиці журналу. Редколегія ухвалює рішення про відхилення надісланих матеріалів або направлення їх на рецензування. Відхилені рукописи не повертаються і не рецензуються. Головний редактор та його заступник призначають одного чи двох рецензентів – внутрішніх з числа членів редколегій або зовнішніх.

Зовнішній рецензент не є член редакційної колегії та не є співробітником установи, де видається журнал. Зовнішнім рецензентом може стати будь-яка особа, яка відправить заявку на електронну адресу редакції. Рішення про прийняття чи відхилення послуг зовнішнього рецензента, який подав заявку на рецензування статей, ухвалює головний редактор або його заступник.

Тексти статей, що рецензуються, не можна передавати для ознайомлення чи обговорення іншим особам, не уповноважених на це редакційною колегією.

Терміни рецензування – не більше двох тижнів.

При рецензуванні рукописів враховуються такі критерії:

• авторський внесок у дослідження зазначеної проблематики;
• використання методологічних та теоретичних підходів;
• ознайомлення автора із історіографією наукової проблеми, що досліджується;
• повнота та адекватна інтерпретація історичних джерел, що були використані автором;
• чіткість формулювання основної тези статті;
• переконливість аргументації;
• обґрунтованість висновків;
• відсутність плагіату та запозичень без належного цитування.

Рецензент може висловлювати власні зауваження та рекомендації до тексту рукопису. У рецензії зазначається висновок про можливість публікації у журналі: «стаття може бути опублікована без змін / після врахування редакційних правок / після повного переписування і повторної рецензії» або «стаття не має права на друк».

Рецензії, підписані рецензентом звичайним підписом, завіреним печаткою установи, де працює рецензент, або електронним підписом, зберігаються в редакційній колегії упродовж трьох років.

Редколегія може надсилати коментарі рецензентів авторам у повному обсязі, якщо вони не містять образливих або наклепницьких зауважень.

Редакційна колегія залишає за собою право узгоджувати позиції рецензентів щодо прийняття чи відхилення рукописів і ухвалювати остаточне рішення про публікацію рукопису.

У разі допуску рукопису до публікації, редколегія інформує про це автора.

Неопубліковані / відхилені статті не можуть бути використані рецензентами, головним редактором, членами редакційної колегії для особистих цілей або передаватися іншим особам без письмової згоди автора.