Ліцензійний договір

1. Загальні вимоги

Редколегія журналу приймає до друку аналітичні статті, документи, спогади та інші матеріали відповідно до профілю видання. Обов’язковою умовою є дослідження проблем державного терору радянської доби, діяльності  спеціальних служб. Документи, що раніше не публікувалися, повинні супроводжуватися відповідним археографічним опрацюванням й аналізом його змісту. Рецензії на книги подаються разом з примірником видання у друкованому чи електронному вигляді.

Рукописи у електронному вигляді необхідно надсилати на електронну адресу: zarhiviv94@gmail.com

Файл рукопису Word потрібно назвати коротким заголовком статті. Не вказуйте своє ім’я у назві файлу. Видаліть всю інформацію з тексту рукопису, яка могла б ідентифікувати автора під час «сліпого» рецензування.

Окремо додається «Титульна сторінка», де зазначаються такі дані: ім'я та прізвище автора; науковий ступень і вчене звання; посада, місце роботи (повна назва); посилання на профіль ORCID; назви населеного пункту та країни, де живе або працює автор; назву статті; контактну інформацію (e-mail).

Обсяг рукопису, поданого до редколегії для публікації, – не більше 60 тис. знаків (або 1,5 авторських аркуша).

Наукові статті повинні мати такі необхідні елементи:

• постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями;
• аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор;
• виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;
• формулювання цілей статті (постановка завдання);
• виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
• висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

У кожній статті зазначаються такі метадані:

1. УДК.

2. Ім’я та прізвища автора. Посада та місце роботи автора. Електронна адреса. Посилання на профіль автора в ORCID. Ця інформація оприлюднюється після процедури «сліпого» рецензування.

3. Назва статті. У випадку публікації статті частинами у кількох випусках журналу, її назву змінювати не можна. У примітках треба зазначати про продовження чи закінчення цієї публікації з обов’язковим наведенням номерів, у яких були опубліковані попередні частини цієї статті.

4. Кожна публікація супроводжується анотаціями трьома мовами – українською, англійської та російською, обсягом не менш як 1800 знаків кожна, включаючи ключові слова (від трьох до восьми). Анотації розміщуються після назви статті та перед початком тексту публікації у зазначеному вище порядку. У короткому викладенні змісту (анотації) рекомендується зазначити: мету дослідження, наукові підходи до її розв’язання, висновків, яких дійшов автор та перспективи подальших студіювань. Окремим рядком після анотації подають «Ключові слова».

5. Наприкінці публікації після основного тексту подають References – список використаної літератури та опублікованих джерел в абетковому порядку, виконаний латинським шрифтом. До цього списку не слід включати посилання на архівні джерела. Посилання на кириличні видання наводять у транслітерованому вигляді.

Рекомендовані онлайнові транслітератори можна знайти за адресами:

• http://litopys.org.ua/links/intrans.htm (Транслітератор з української на порталі «Ізборник»);
• http://translit.net/ru/gost-7-79-2000/ (Транслітератор з російської за ГОСТ 7.79-2000).

Список References оформлюйте відповідно до міжнародного стандарту з переліку міжнародних стилів оформлення публікацій APA (American Psychological Association Style), коли рік публікації наводиться у круглих дужках після імені автора.

Необхідно транслітерувати прізвище авторів; назви видань; назви статей. авторський англійський назви статі варіант наводиться у тому випадку, якщо він наявний у публікації. Назви журналів потрібно наводити відповідно до офіційного латинського написання.

Наприкінці кожного бібліографічного запису в квадратних дужках необхідно вказувати англійською мовою мову оригіналу видання [in Ukrainian], [in English], [in Russian].

Метадані пунктів 2, 3 та 4 подавати трьома мовами (українською, англійською та російською). Інформація російською мовою призначається тільки для оприлюднення на сайті журналу.

2. Вимоги до оформлення тексту

Текстовий редактор – не нижче Microsoft Office 2003, шрифт – Times New Roman, кеґль – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, береги – всі по 2 см, абзацний відступ – 1,25 см. Формат файлу – .DOC, .DOCX або .RTF.

При набиранні тексту слід дотримуватись таких загальних норм:

• між словами ставити тільки один пробіл;
• текст потрібно набирати без переносів слів;
• заборонено форматувати абзаци за допомогою пробілів і табулятора.

Дати подавати через тире без пробілів. Перед скороченнями р., рр., ст. ставити нерозривний пробіл. Якщо дати наводити в дужках, то «рр.» не писати (1861 р., 1945–1947 рр., (1945–1947), ХV–XVIII ст.). У сполученнях на означення десятиліть між датами ставити тире з пробілами: 1940-х – 50-х рр., 1940-х – 60-х рр. Роки, що не збігаються з календарними, подавати через похилу риску (1997/98 навчальний рік; 2012/13 бюджетний рік).

Таблиці створювати автоматично. Праворуч над назвою таблиці розміщувати напис «Таблиця» із зазначенням її номера (виділяти курсивним накресленням). Назву таблиці наводити посередині сторінки симетрично до тексту, виділивши жирним накресленням. На всі таблиці мають бути посилання у тексті («табл. ….», «у табл. …», «див. табл. …»).

Не вставляйте графіки, малюнки або зображення у Word. Вони мають бути окремими файлами. У тексті позначте приблизне розташування малюнків та ілюстрацій (наприклад, «Малюнок 1 тут»). Підписи у тексті до зображень є обов’язковими. Сканування зображення має бути 600 x 600 dpi та збережено у форматі JPEG.

Авторські уточнення, коментарі, виділення тощо, які вставляють у цитату, оформлюйте за таким шаблоном: [текст. – Авт.].

3. Вимоги до оформлення приміток і бібліографічних посилань.

Примітки та посилання необхідно робити у Word посторінково в автоматичному режимі числовою наскрізною нумерацією. Бібліографічні посилання подавати мовою оригіналу.

Бібліографічне посилання має містити наступні елементи:

• прізвище та ініціали автора (авторів);
• заголовок документа;
• відомості, що відносяться до заголовка (монографія, записки, збірник наукових статей тощо);
• інформація про осіб та організації, які брали участь у створенні описуваного видання (вказуються укладачі, відповідальні редактори, перекладачі та ін.);
• інформація про зміни й особливості даного видання стосовно попереднього видання цього ж твору (наприклад: Вид. 2-е, перероб. і доп.);
• вихідні дані (місце, видавець, рік видання);
• відомості про серію (номер журналу, випуску, тому);
• сторінки, на які зроблено посилання або загальна кількість сторінок (при посиланні на весь документ/друковане видання).

Окремі блоки бібліографічного посилання розділяти крапкою з тире.

Прізвища авторів виділяти курсивним накресленням. Прізвище передує ініціалам. Між ініціалами, а також між ініціалами і прізвищем ставити нерозривний пробіл. Окремі блоки бібліографічного посилання розділяти крапкою з тире. Існує автоматичний оформлювач бібліографічного опису http://vak.in.ua/do.php.

За умови неодноразового посилання на праці одного автора застосовувати скорочений запис: автор, перші два–три слова назви, три крапки, тире, сторінка (наприклад, Мазурець С. Повстанськими стежками… – С. 200–201.).

Якщо повторне посилання слідує одразу за первинним, його текст замінюють словами «Там само», «Там же» або «Ibid.» (залежно від мови джерела, на яке посилаються). У повторному посиланні на іншу сторінку до вказаних слів додають номер сторінки.

Якщо повторне посилання на працю автора (авторів) не слідує за первинним посиланням, зазначають прізвище та ініціали авторів, слова «Вказ. праця», «Указ. соч.», «Op. cit.» та сторінки.

Бібліографічні посилання, включені у комплексне посилання, розміщують в алфавітному порядку і відділяють одне від одного крапкою з комою. Якщо до комплексного посилання включено кілька посилань на одного й того ж автора (авторів), то в другому й наступних посиланнях його прізвище й ініціали замінюють на «Його ж», «Її ж», «Їх же», «Его же», «Её же», «Их же» або, відповідно, «Idem», «Eadem», «Iidem».

Посилання на архівні матеріали подаються національною мовою, залежно від місцезнаходження документа, згідно із загальноприйнятою у цьому архіві (або країні) системою посилань. Для прикладу:

• ГДА СБ України, ф. 6, оп. 3, спр. 282, арк. 66;
• РГАСПИ, ф. 558, оп. 2, д.54, л. 65;
• BO, rkps 161/58; rkps 17070, k. 45 v.

У першому посиланні на архів вказується його повна назва, а в дужках зазначається абревіатура. У наступних посиланнях ставиться лише абревіатура (наприклад, Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі – ГДА СБ України).

Редакційна колегія не розглядатиме статті, які не відповідають вказаним вище вимогам.

Відповідальність за достовірність фактів, цитат та назв несуть автори. Наукова позиція автора може не збігатися із позицією редакційної колегії.

Редакція залишає за собою право на стилістичне та літературне редагування матеріалів із збереженням авторського стилю, внесення незначних скорочень. Правки, що можуть істотно вплинути / змінити текст статті, узгоджуються із автором.